Зміна водної орієнтації
Ньюськул рулює!
Узяте з сайту Весло ру.
Справа була по весні, справа була на веслі
Де з ранку до вечора хронам робити нічого.
Хто флейміл, а хто мовчав, хтось російський ісфрастщал
Хтось звав людей в похід, хтось освічував народ
У когось день варива – приймає поздоровлення
У когось геморой, злобно бризкає він слиною
У кого ідея є переробити форум весь
А Господиня похапцем посилає всіх їх нах.
І гуде весь день весло злостивцям на зло
І стирчить годинами тут різний бурноводний люд.
Навчений і седовлас жив в Курилці байдараст.
Він катамаранозавром славився до того ж серед нас.
Був зразковим сім’янином, обожнював дружину і сина
І мріяв, як відвезе сина у водний він похід.
Ріс мальченка жвавим малим, доставляв клопоту немало
Писав маленький в боягузи, бив сусідські носи
І девченок-одноклашек смикав боляче за власи.
Вобщем, спритний була дитина, – маленький байдарастенок.
Термін прийшов, видав указ тато – старший байдараст.
Мол дочекалися, виїжджаємо ми в Карелію ця година.
Мол доріс вже хлопчина до байдарки і веслішка
Вже йому 10-й рік, і давно пора в похід.
Мати поплакала злегка і спровадила синка.
З чоловіком сперечатися марно – адже уперта довбешка!
«Гаразд гробився б сам, був москітами кусам
І по падунам карельським мокрий зад свій полоскав.
Немає б до Туреччини зі мною, своєю вірною дружиною
Або на Кріт, або до Єгипту, та хоч на дачу під Москвою!
Мало, що цей дебіл мою юність занапастив
Так тепер ще і сина по походах потягнув.»
Ніч проплакала в хустку. Жалко – все ж рідний синок.
Але покірна сатрапові, відпустила сина з татом.
Вранці – в потяг, і в похід. А навколо такий народ!
Ось брезентові старики, поряд – недоїностранци
(Білоруси, українці, латиші з «закордону»).
А ось мамині синки: плєєра, мобільникі.
Група «справжнісіньких» «Ермаки» з Рз-еткой тащут
Ось родео-збоченці, і каяко-відщепенці
А за ними пупиндрісти, всі плечисто, м’язисті.
Он романтики з гітарою задзвеніли склотарою
І звичайно рибаки, все по троє мужики.
Бачивши цей балаган, розгубився хлопчисько
Потісніше до батька притиснувся і в носі заколупував.
Потяг постояв трохи і поїхав в далеку дорогу.
Наш мальченка шапку зняв і очима завращал.
Цікавість узяла верх, став роздивлятися він всіх.
І уявіть, як на зло, бачить яскраве весло.
Поряд – човен-качконіс, не зрозумієш де зад, де ніс
Напис чудова «Pyranha». А весела компанія
Невідомо чому раптом сподобалася йому.
Поки папа-байдараст пив з сусідами на раз
Син, залишившись без нагляду, опинився дуже скоро
- Будь вище Інтервю з Шеріффом Майбутнім Сноуборду
- Сплітборд Atomic Poacher
- Фото з Мотокросу на Сапун-горі 9 травня
- Чемпіонат України по альпінізму в класі Малі Гори 2008
- Відкриття вело-сезона 2008 – Відео
Pages: 1 2
