Голландський андроїд Flame ходить з вогником
Коли і чому предки людини стали ходити на двох ногах, учені все ще сперечаються. Немає навіть чіткого уявлення про те, в який момент стародавні антропоїди спустилися з дерев. Зате ми будемо точно знати, коли виник перший robotus erectus – робот прямоходящий. Можливо, прародителем нового вигляду буде голландський “Вогник” – Flame.
Презентація цього дива сучасної техніки відбулася в рамках міжнародної конференції з проблем активної ходьби Dynamic Walking 2008. Автор розробки – Даан Хоббелен (Daan Hobbelen) з Делфтського технічного університету (Technische Universiteit Delft). Саме він створив новий алгоритм переміщення в просторі, який, як затверджується, найточніше відтворює рухи людей.
Насправді причина виникнення прямоходящей ходи у людини – не просто випадкова примха природи, а еволюційно обумовлена необхідність.
Пересуваючись на двох ногах, ми постійно зміщуємо центр тяжіння і як би небагато падаємо вперед, самі того не помічаючи. Це нестабільний рух дозволяє значною мірою економити енергію, прикладаючи мінімум зусиль.
Планета Шелезяка: корисних копалини немає, води немає, рослинності немає, населена роботами. Ось що є справжня еволюція прямоходящих роботів. І протікає вона, до речі кажучи, набагато швидше біологічною (зліва направо і зверху вниз): Stappo – 1995, Simplest Walker – 1999, Bob -2000, Baps – 2001, Museon Walker – 2001, Mike – 2002, Max – 2003, Denise – 2004, Meta – 2005.
Правда, на розробку нової моделі знадобилося цілих три роки – серйозна річ (фото Technische Universiteit Delft).
Але простота кроку, що саме здається, відшліфована мільйонами років еволюції, – справжній виклик для фахівців з робототехнике. Реалізувати людську ходу на практиці дуже і дуже складно.
Ступаючи вперед, чоловік нахиляється і “починає падіння”, якому перешкоджає висунута нога. Такий процес – результат складної і скоординованої діяльності численних груп м’язів. Ними, у свою чергу, управляє багаторівнева ієрархічна система відповідних імпульсів головного мозку.
Вага “Вогника” – близько 15 кілограмів, зростання – 1,3 метра. Він може переступати (в буквальному розумінні) через перешкоди заввишки до восьми міліметрів (фото Technische Universiteit Delft).
Побудувати робота, що просто переміщається в просторі з крапки А в крапку Б, – теж задачка не з легенів. Зокрема ми вже писали про шкандибаючого робота, що встановив рекорд дальності ходьби. Цей рекордсмен дуже нагадує перші саморушні моделі на ілюстрації вгорі.
Мабуть, якийсь еволюційний шлях, хай і штучний, для вирішення такого складного завдання неминучий.
